Види технічної документації і як обрати потрібну
Технічна документація із землеустрою буває кількох видів. Закон «Про землеустрій» встановлює вичерпний перелік видів документації, і склад кожного визначає лише він. Власнику чи користувачу ділянки може знадобитися один з таких видів:
- щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі: щоб сформувати і зареєструвати ділянку, на яку у вас уже є право, виправити відомості про межі або відновити межу на місцевості;
- щодо поділу та об’єднання земельних ділянок: коли з однієї ділянки роблять кілька або з кількох одну, детальніше на сторінці поділ і об’єднання ділянок;
- щодо встановлення меж частини ділянки: коли на частину поширюється право суборенди чи сервітуту.
Окремо стоїть проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Його розробляють, коли нову ділянку формують із земель держави чи громади, і це вже не технічна документація.
Технічна документація щодо встановлення (відновлення) меж складається із завдання, пояснювальної записки, матеріалів топографо-геодезичних робіт, кадастрового плану, переліку обмежень у використанні ділянки і відомостей про встановлені межові знаки. Межі встановлюють за відомостями кадастру, матеріалами Державного фонду документації із землеустрою і геодезичними даними.
Два випадки варто знати наперед. Якщо дійсні межі виявити неможливо і їх встановлюють за фактичним користуванням, нова ділянка не утворюється: змінюються лише відомості про межі в кадастрі. А власники сусідніх приватних ділянок можуть за цією ж документацією змінити спільну межу, не формуючи нових ділянок.
Що таке обмінний XML-файл
Обмінний XML-файл, або електронний документ, це файл уніфікованої форми, через який відомості з документації потрапляють до Державного земельного кадастру. Його створюють у форматі XML у кодуванні UTF-8, а основу файлу становлять координати поворотних точок меж. Вимоги до його структури затверджено додатком 1 до Порядку ведення Державного земельного кадастру.
Файл не існує окремо від документації. Його зміст формують на основі відомостей документації, а кадастровому реєстратору подають і документацію в електронній формі, і електронний документ разом. Тому «зробити лише XML» без документації не вийде, а помилка в документації неминуче перейде у файл.
Перед реєстрацією реєстратор перевіряє файл на відповідність геодезичній і картографічній основі кадастру, уже внесеним ділянкам, вимогам до складу і структури відомостей та самій документації. Якщо щось не збігається, він складає протокол перевірки з описом невідповідностей і викопіюванням з кадастрової карти. Виправлений файл розглядають після повторного звернення.
Погодження меж із сусідами
Межа ділянки є і межею сусідньої, тому її встановлення стосується обох власників. Земельний кодекс включає погодження меж із суміжними власниками і користувачами до складу кадастрової зйомки, а місце межових знаків відображають у матеріалах геодезичних робіт і на кадастровому плані. Про майбутню зйомку краще поговорити із сусідами заздалегідь. Якщо сусід не згоден з межею чи парканом, що робити далі, пояснюємо на сторінці геодезична зйомка і винесення меж.
Що відбувається після розроблення документації
Послідовність така. Спершу документацію погоджують, якщо закон цього вимагає, і реєструють ділянку в кадастрі: якщо документацію ще має затвердити рада чи інший орган, реєстрація відбувається до його рішення. Технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж затверджує власник ділянки, а для землі держави чи громади орган, який нею розпоряджається. Затверджену документацію в електронній формі розробник передає до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель.
Після реєстрації ділянки право на неї вносять до Державного реєстру речових прав. Затягувати з цим не варто: якщо право не зареєструють протягом року з вини заявника, реєстрацію ділянки в кадастрі скасовують. Як перевірити, чи вже є в ділянки номер, і що робити зі старим актом, ми пояснюємо на сторінці кадастровий номер на ділянку.